Як просто зробити металошукач. Металошукач своїми руками. Схеми

Як зробити металошукач. Металошукач своїми руками. Схеми

У даному розділі викладені теоретичні основи та схеми металошукачів (металодетекторів), використовуваних для пошуку скарбів, реліквій, війни та металобрухту. Розглянуто практичні питання, пов’язані з різними видами пошукових робіт. Наведено опис і схеми металошукачів різної складності, придатних для повторення в аматорських умовах. Ми допоможемо вам зробити ваш першийметалошукач своїми руками. Якщо у вас виникнуть запитання по даній темі – ставте їх в каментарях.

Найпростіший металошукач

Даний металошукач досить просто виготовити вдома своїми руками. Ця схема металошукача рекомендована для початківців. Нижче ми розповімо як зробити простий металошукач. Такий саморобний металошукач, при акуратному виготовленні і вмілому зверненні є оптимальним варіантом при пошуку металобрухту, по «війні» і для дитячих ігор. З його допомогою можна відрізняти дрібні залізні предмети (цвяхи, гайки, дріт і т. д.) від предметів із кольорових металів.

Дальність виявлення цього саморобного металошукача (по повітрю) для 5 копійок СРСР, становить 5-7 сантиметрів. Для великих предметів – 50-60 сантиметрів (гарантовано). При реальному пошуку, з цих параметрів потрібно відняти відстань від датчика до поверхні землі. Так само, на глибину виявлення, значно впливає склад грунту і досвід роботи з металошукачами цього типу.

Істотно збільшити чутливість до дрібних предметів приладів працюють за принципом “биття”, дуже складно. При великих діаметрах пошукових котушок (від тридцяти сантиметрів), металошукач не реагує на дрібні предмети, глибина виявлення великих – зростає. При менших діаметрах пошукових котушок, росте реакція на дрібні предмети. Виготовити такий металошукач своїми руками може будь-яка людина, який вміє поводитися з паяльником. Нижче приведена схема металошукача.

Принцип роботи цієї схеми металошукача заснований на зміні індуктивності пошукової котушки, при внесенні в її магнітне поле металевого предмета. Зміна індуктивності призводить до зміни частоти пошукового генератора. Далі частота пошукового генератора порівнюється з частотою еталонного генератора за допомогою змішувача. Сигнал з виходу змішувача фільтрується і надходить на підсилювач звуку і далі на навушники.

Пошуковий генератор зібраний на елементах IC1.1, C1, C2, R1 і пошукової котушки L1 з’єднаної з генератором за допомогою екранованого кабелю. При внесенні в магнітне поле L1 металу, її індуктивність змінюється і тому змінюється частота генератора.

Еталонний генератор зібраний на елементах IC1.3, IC1.4, C3, R4, R5, R6. Цей генератор повинен працювати приблизно на тій же частоті, що і пошуковий генератор (при середньому положенні змінного резистора R4).

Сигнали обох генераторів надходять на змішувач, зібраний на елементі IC1.2. Це базовий логічний елемент 2ІЛІ-НЕ, у нього на виході може бути високий рівень, тільки у випадку, якщо на обох входах присутні низькі рівні. З виходу змішувача сигнал надходить на фільтр, зібраний на R3, C4. Фільтр не пропускає високочастотну складову сигналу.

Результатом роботи змішувача і фільтра є низькочастотний сигнал, який посилюється VT1 і поступає на низькоомні навушники (навушники для плеєра). Резистор R2 служить для установки бажаної гучності. Підсилювач звуку запитан безпосередньо від батарейки, а мікросхема IC1 від стабілізатора напруги IC2.

Коли металу немає поруч з котушкою, в навушниках чути звук низької тональності, встановленої змінним резистором R4. При наближенні котушки до металу, тональність звуку буде змінюватися.

Список деталей металошукача

Мікросхеми:

• IC1 – К561ЛЕ5 (CD4001A)
• IC2 – 78L05

Транзистор:

• VT1 – КТ315

Резистори:

• R1 – 4.7к
• R2 – 47к подстроєчний
• R3 – 1к
• R4 – 10к змінний
• R5 – 100к подстроєчний
• R6 – 82к

Конденсатори:

• C1, C2 – 4700 пФ
• C3 – 56 пФ
• C4 – 1000 пФ
• C5 – 100 мкФ на 16 В електролітичний
• C6 – 100 мкФ на 16 В електролітичний
• C7 – 0.1 мкф

Котушка L1:

• Діаметр котушки – приблизно 16 сантиметрів.
• Кількість витків – 80.
• Діаметр дроту – приблизно 0.3 міліметра.

Навушники:

• Низькоомні, для плеєра.

Роз’єм під навушники:

• Зовнішній, припаюється до дроту сантиметрів тридцять довгою.

Роз’єм для батареї:

• Роз’єм для батареї типу «крона».

Батарея:

• Акумулятор або батарея типу «крона», 9 вольт.

Провід з’єднує плату і котушку – екранований, двожильний, довжиною приблизно 1 метр.

Двосторонній, фольгований склотекстоліт, 50 на 70 мм.

Вимикач живлення, який я використовую, називається «MTS-1», але можна використовувати будь-який підходящий.

Конденсатори C1, C2, C3 повинні бути з можливо меншим температурним коефіцієнтом (ТКЕ).

Малюнок друкованої плати

Досить просто розробити свій варіант плати, орієнтуючись на свої запчастини!

Металошукач Volksturm S

Кожен хотів би мати у себе хороший металошукач для пошуку втрачених речей, не важливо хто їх втратив або сховав, будь то монети, прикраси, або просто якась залізяка зарита в землю. Але хороший металошукач коштує дорого. Залишається самому зробити. Робити простенький немає сенсу, якщо не хочете просто погратися, а складна схема може виявитися не під силу у виготовленні і налаштуванні. У запропонованій схемі поєднується простота виготовлення, не складна настройка, і що найголовніше, цей металошукач досить чутливий щоб на глибині 20см знайти невелику монету, а каску на глибині до 80см, і найголовніше він реагує на чорні та кольорові метали і розрізняє їх.

Схема металошукача

Збільшити схему металошукача

Збираємо схемку, налагоджувати тут нічого не треба, бажано на плату поставити панельки під мікросхеми, як говорив Т.Н. потім будить легше жити.

Плата з боку деталей

Виготовлення котушки

Спочатку, на аркуші паперу малюємо прямокутник 14,5 см на 23 см. Після цього, від лівого верхнього і нижнього кута відкладаємо по 2,5 см, і з’єднуємо їх лінією. З правим верхнім і нижніми кутами проробляємо теж саме, але відкладаємо по 3 см. За середині нижньої частини ставимо крапку і по точці зліва і справа на відстані 1 см. Беремо відповідну дощечку, накладаємо наш ескіз і вбиваємо гвоздики (діаметром 2 мм) у всі точки зазначені раннє. Після зриваємо папір, відкушуємо капелюшки цвяхів і одягаємо на них кембрики (ізоляційні трубочки). Кембрики захищають провід від пошкодження на кутах і дозволяють, зрушуючи їх вгору, легко зняти готову котушку. Все, шаблон готовий!

Тепер на шаблоні малюємо напрямок намотування (можна забути після н-ой котушки). Беремо різнокольорові трубочки довжиною 1,5 – 2 см (знімаємо ізоляцію з тонкого багатожильного дроту). Вони служать для двох цілей: 1. Не сплутаєш, де початок, а де кінець (коли котушка готова). 2. Оберігає кінчики від обламування. Беремо дріт ПЕВ 0,35 мм, протягуємо перша трубочка і закріпивши кінчик на нижніх гвоздиках, мотаємо 80 витків дроту, надягаємо кембрик іншого кольору і закріплюємо кінець дроту на цвяшку. Намотування потрібно вести по середині цвяшків (легше підлізти скрізь). Далі, не знімаючи з шаблону обмотуємо котушку товстою ниткою (як обмотують джгути проводів). Після цього покриваємо котушку меблевим лаком (прямі ділянки, не цвяхи). Коли котушка висохне, акуратно рухаючи з кембриками вгору, знімаємо котушку з шаблону. Стиснувши трохи кути котушки, покриваємо та їх лаком.

Наступний етап – обмотка котушки ізоляцією (я використовував ФУМ стрічку). Далі – обмотка RX котушки фольгою (я використовував стрічку з електролітичних конденсаторів), TX котушку можна не обмотувати фольгою. Не забудьте залишити розрив в екрані, по середині верхньої частини котушки, рівний 10мм (на першому малюнку показаний червоним кольором). Далі – обмотка фольги лудженим проводом (діаметр 0,15-0.25 мм). Починаючи з місця розриву фольги, обмотуємо котушку з двох сторін (від розриву) до початкової проводу котушки (в нашому випадку з червоною трубочкою) і там скручуємо їх разом. Цей провід разом з початковим проводом у нас буде земляним. Останній етап – обмотка котушки ізолентою.

Тепер налаштовуємо котушки в резонанс на частоту 32768/4 = 8.192кГц. Робиться це підбором ємності 0.1мкф, що включена паралельно контуру. Ставимо спочатку трохи менше – десь 0.06мкф і паралельно підключаючи все більшу і більшу ловимо резонанс по максимуму показань цифрового змінного вольтметра (паралельно котушці). Робиться ця процедура на передавальному роз’ємі металошукача. Те-ж саме і з прийомним контуром, тимчасово перекидаємо його на ТХ роз’єм і повторюємо настройку на максимум.

Далі необхідно ці два контури “звести”. Передавальна закріплена в пластмасі, стеклотекстолите або гетинаксу нерухомо, а приймальню накладаємо на першу на 1см, типу як весільні кільця. На першому виведенні U1A буде писк 8кГц – можна контролювати вольтметром змінного струму, але краще просто високоомними навушниками. Так от приймальню котушку металошукачі треба то насувати, то зрушувати з передавальної до тих пір, поки на виході ОП писк не стихне до мінімуму (або покази вольтметра не впадуть до декількох мілівольт). Все, котушка зведена, фіксуємо.

На контакт 7 U2В варто підключити 2 світлодіоди (для світлової індикації), паралельно-зустрічно, з резистором на 470 Ом. Штангу робіть неметалічну.

Доробка і удосконалення

 

Кілька збільшити чутливість металошукача – У звичайній схемі металошукача рівень гучності
можна трохи змінивши вхідний каскад підсилювача. – недостатній, щоб її збільшити-пропоную доопрацювання