Років до двох-трьох маленькі діти їдять практично все, що їм дають батьки. Мій син із задоволенням ласував пюре з цвітної капусти або брокколі без солі і будь-яких інших добавок. Зараз же при слові "кольорова капуста" починається істерика. Я в дитинстві терпіти не могла печінку, приготовлену будь-яким способом, а моя подружка не їла томати.
У всіх людей є щось, що вони терпіти не могли в дитинстві, але з часом смак змінився і тепер вони їдять практично все. Але ... Але я як і раніше не переношу навіть запах приготованої печінки, а дехто з друзів не розуміє, як можна їсти чорнослив?! І найчастіше ці проблеми з їжею сидять не у нас в шлунках (за виключення алергіків), а у нас в голові. Це як свого роду фобія, з якою потрібно боротися відповідними способами.
Як подружитися з нелюбою їжею? Психолог Елізабет Філіпс, яка займається вивченням психології смаку і їжі, розповідає про декілька факторів, які допомагають нам визначити наші смакові переваги і впоратися з неприйняттям продуктів, які ми не любили з дитинства.
Вроджені уподобання
Виявляється, наші вроджені, генетичні смакові переваги грають досить незначну роль у подальшому виборі наших улюблених страв. З народження ми запрограмовані на любов до солодкого (материнське молоко) і відкидання всього кислого і гіркого.
Смакові переваги мають еволюційні корені. Солодка їжа, така як, наприклад, фрукти, є хорошим джерелом поживних речовин і енергії, тому ми схильні до любові всього солодкого. Зрілі фрукти найчастіше безпечні і багаті вітамінами. І, найчастіше, вони мають солодкий смак. У той час як отруйні рослини практично завжди гіркі, тому в нас на генетичному рівні закладено розпізнавання отруйних плодів і рослин та їх відкидання. І це відраза до гіркоти дещо пояснює те, чому деякі люди так не люблять овочі.
У новонароджених є негайна реакція на солодке і гірке, в той час як реакція на солоне розвивається у них небагато пізніше.
Філіпс вважає, що наша любов до солоного також має адаптивні коріння, так як у воді солоних озер міститься велика кількість необхідних людині мікроелементів.
Ми також любимо жирну їжу, так як вона дає нам необхідну кількість калорій. Тому люди так часто люблять поєднання жирного і солодкого (морозиво) або жирного і солоного (смажена картопля).
Також деякі дослідження показали, що смакові переваги поділяються і за гендерною ознакою. Чоловіки віддають перевагу м'ясу, жінки люблять солодке. Хоча, це перевага може мати й історичну основу, в той час, коли чоловіки полювали, а жінки займалися збиранням або сільським господарством.
Вивчені уподобання
Ці вроджені фактори, безсумнівно, впливають на наші смакові переваги, але основний вплив, все ж, мають вивчені переваги. І це починається ще навіть до нашого народження.
Ми отримуємо перші знання про смак перебуваючи ще в утробі матері. Через пуповину і навколоплідні води дитина отримує свої перші смакові уроки від матері. Вчені довели, що діти, матері яких під час вагітності (особливо в останні місяці) активно вживали в їжу часник і аніс, відчувають менше негативну реакція до цих запахів ніж ті, матері яких практично не вживали ці продукти. Те ж саме стосується і грудного молока. Дітям, матері яких любили пити морквяний сік в останні місяці вагітності і під час годування грудьми, подобався смак моркви.
Після народження наші смакові переваги формуються протягом наступних двох років. До двох років діти їдять усе, що їм дають дорослі. Але після цього ви стаєте неофобікамі - тобто вам не подобається нова їжа, якою вас намагаються нагодувати. Так що якщо ваша мама не дуже-то любила часник, цибулю або, приміром, печінку, і ви не всотали любов до цих продуктом з навколоплідними водами або молоком матері, шанси на те, що ви будете любити ці "дивні" для дитини продукти прагнуть практично до нуля.
І ось тут багато батьків роблять найбільшу помилку! Вони вважають, що їхній дитині просто не подобається ця їжа, і перестають годувати її цими продуктами. Але насправді дітям взагалі не подобається нова їжа і якщо залишити спроби нагодувати їх цими продуктами, деякі з них вони будуть ненавидіти у вже дорослому віці. Батьки просто не знають, що якщо не опускати руки і далі продовжувати годувати дитину цими продуктами (вареним овочами, наприклад), то потім вони почнуть їй подобатися.
Рішення проблеми полягає в тому, щоб зробити цю їжу "не новою"! У принципі, ми в змозі полюбити будь-яку їжу, якщо будемо їсти її знову і знову. Дослідження показують, що це може зайняти від 10 до 15 спроб. Так що якщо вам щось не подобається, пробуйте це знову і знову.
Ми не просто їмо продукти тому, що ми любимо їх. Ми любимо їх тому, що постійно їмо.
Але перейти на нову дієту не так просто, як здається. І робити це потрібно поступово, протягом 2-4 місяців. Якщо ви звикли пити жирне молоко, то для того, щоб полюбити знежирене, 10 склянок явно буде мало. Ви звикли до певних продуктів не тільки психологічно. Вашому тілу теж потрібно буде час для того, щоб перебудувати смакові рецептори.
Уроки від психології смаку
Здавалося б, раз більшість наших смакових переваг є вивченими, то для зміни смаку достатньо лише підкоригувати своє харчування і просто змусити себе полюбити нову їжу. Але у психології смаку є набагато більше цікавих речей, яким нам варто повчитися.
Наприклад, є люди з гіперчутливістю до смаку гіркоти і саме тому вони намагаються уникати зелених овочів.
Також не варто забувати про те, що наші почуття також відіграють важливу роль в наших смакових перевагах. Ми всі знаємо, що запах їжі дуже впливає на нас, але її зовнішній вигляд відіграє не меншу роль у апетитності страви. І якщо змінити зовнішній вигляд звичних продуктів, їх смак також буде сприйматися трохи по-іншому. Також у деяких людей є певні упередження з приводу деяких текстур (м'яка, пюреподібна їжа і т.д.).
Згадайте, скільки часу ви не можете не те що є, навіть дивитися або відчувати запах їжі, якої ви недавно отруїлися або переїли? Думаю, що дуже довго (деякі роблять перерву тривалістю в місяць і більше). Це теж все у нас в голові і бере початок в наших генах, так як це своєрідна програма вироблена для того, щоб захистити нас від отруйної їжі. Тобто якщо нам було погано від з'їденого, відразу ж запускається програма "їжа = смерть", і ми потім ще дуже довго не можемо спокійно, без блювотних позивів, дивитися на це блюдо.
Не дивлячись на те, що ця їжа у нас в шлунку, ставлення до неї виробляється у нас в голові. Тому якщо ми хочемо змінити своє ставлення до певних продуктів, потрібно в першу чергу готувати себе до цього психологічно і поступово привчати себе до нового.
Якщо у вас є діти, намагайтеся якомога більше урізноманітнити їх меню. Вони повинні пробувати все нове. І навіть якщо це не подобається їм зараз, можливо, на двадцятий раз вони скажуть, що тепер це їхнє улюблене блюдо. Розвивати смакові рецептори і вчитися толерантності до їжі не тільки корисно для організму (багато корисні продукти мають не дуже приємний смак або запах). Це в нагоді вам ще і в подорожах, так як у деяких країнах (особливо в регіоні Азії) їжа має дуже дивний смак, колір, запах і консистенцію. Не будете ж ви судорожно шукати найближчий Макдональдс або інший ресторан швидкого харчування світових брендів?
0 коментарі:
Дописати коментар