Як зробити лук та стріли?

 Торці заготовки покрити олійною фарбою. Висихання деревини повинне проходити рівномірно, щоб уникнути появи внутрішніх дефектів матеріалу. Якщо цього не зробити, то лук довго не прослужить.

Для простого лука гдиться практично будь-яке дерево, що виростає в Україні. Рекомендуються: клен, ялівець, ліщина, береза​​, ясен, дуб і в'язь. Передбачувану заготовку потрібно спилювати взимку, в мороз ~ 10-15 град. Заготовка не повинна мати великих сучків (наростів, механічних і термічних ушкоджень). Довжина заготовки має бути на 30 см більше довжини вашого майбутнього лука (по 15 см з кожного боку на тріщини при сушінні, виникнення яких не виключається). З отриманої "​​колоди" кору НЕ ЗНІМАТИ!  Оброблену заготовку сушити у вертикальному положенні при кімнатній температурі. Повітря не повинен бути занадто сухим, інакше дерево пересохне і праця пропаде даром. Час сушіння 2-5 місяців, в залежності від умов

Первинна обробка:
Отримана заготовка являє собою колоду (мал.1).

Наше завдання отримати з цьої колоди дошку (мал.2).

Як цього добитися? Є кілька варіантів, кожен з яких цілком підходить: обробка сокирою, за допомогою пилки, шляхом розщеплення за допомогою клинів (з більш твердого дерева).

  Товщина дошки дорівнює ширині виготовленого лука в рукоятці (для слов'янського лука близько 3 см).

  Після отримання необхідної нам дошки, необхідно її розмітити.
Візуально перевірте її на наявність дефектів. У відповідності з результатами огляду внесіть корективи в товщину лука в місці дефекту матеріалу (збільште її).
  На малюнку 3 показана схема розмітки.
Зверніть увагу на те, що кору з заготівлі ми не зняли. Не пошкодите зовнішню частину вашого майбутнього лука!

  Зайва частина відділяється від лука за допомогою сокири, а потім ножа і рубанка. При цій обробці ви отримуєте бічний профіль лука.
  Після відділення лука почніть формування його фронтальний профіль (мал.4).

  Відношення ширини рукояті до ширини кінця плеча дорівнює приблизно 3/2. На цих етапах роботи будьте дуже уважні. Від точності і акуратності вашої роботи залежить, будуть плечі лука працювати однаково рівномірно або одне буде більш пружно, ніж інше. На цих етапах лук згинати не можна це може призвести до псування лука.
  Перетин вашого лука буде залежати від товщини колоди, яке ви заготовили. 

Обробка лука пором (завершальна стадія)

  На даному етапі формується вигин лука. Деякі виробники вдаються до вимочування заготовки в різних настоях і розчинах. Оброблене водяною парою дерево володіє всіма необхідними нам властивостями.

  Для чого відпарювати лук? Існує кілька причин, щоб усвідомити виробничий процес:

• У випадку пересихання деревини в процесі сушіння (тому лук до відпарювання згинати не рекомендується).

• У випадку, коли ваша первинна заготовка не була прямою (що не рідкість, і чого не варто боятися. Фронтальному профілю вашої зброї зовсім не обов'язково бути прямим. На ефективність стрільби це ніяк не вплине, хіба що іншій людині буде незручно користуватися вашим луком).

• Якщо ви робите відносно короткий лук (слов'янський варіант 1 - 1.3 м).

• Якщо ви маєте намір виготовити лук із зворотнім вигином.

• У випадку, коли ви виготовляєте "легкий" (наприклад, ігровий) лук.

• З метою додання естетичного вигляду.

На початку етапу ваша заготовка виглядає так.

Вам потрібно, наприклад, отримати ось такий вигин.

Для цього вам необхідно відпарити плечі лука (відпарювальний елемент набуває пластичності і легко приймає вигин, який ви задаєте. Відпарюйте плече лука, поки не зможете його легко зігнути ).

Відпарюються наступні частини (показано білим).

Відпарювати найкраще одночасно, щоб потім плечі лука просохли одночасно і рівномірно. Після розпарювання плечей лука , лук зажимається в заздалегідь заготовлену саме для цього лука прес-форму.

  Чорним кольором показані дерев'яні бруски, між якими зажатий "гарячий" лук. Кількість, форма й розташування затискних брусків залежить від потрібної вам форми лука.
  У такому стані лук сохне до 1 тижня. Після цього він виймається з прес-форми, і готується місце під рогові / кістяні наконечники або просто вирізається "сходинка" під петлю тятиви. Зауважте, що кору зі "спини" лука ми не знімали! При відпарюванні і формуванні в прес-формі частина кори відшаровується від спинки лука. Відокремте її нігтем або дерев'яним ножем. УВАГА! Не пошкодите волокна на спині лука! Якщо частина кори залишиться, не засмучуйтеся, акуратно зашліфуйте її шкіркою до гладкого стану і ваш лук набуде гідного зовнішнього вигляду.
  Лук майже готовий. Для довговічності служби лука його необхідно захистити від пересихання або вологи. Рекомендуємо просочити лук гарячим воском або розплавленим жиром (не перестарайтеся!     Просочення повинно бути не більше 3 мм в глибину, інакше лук втратить пружність). В іншому випадку можете скористатися лаком, сучасними фарбами або мастиками.

Виготовлення тятиви

  Для тятиви найкраще підійдуть нитки з міцних штучних волокон, таких як кевлар (дуже міцний, але і дорогий), капрон, лавсан, підійде і шовк. Непогана тятива виходить з тонкого рибальського шнура в котушках. Головне, щоб нитка не розтягувалася і була дуже міцною і стійкою до перетирання. Товщина ниток особливого значення не має, просто в залежності від цього буде змінюватися кількість витків.

  Виготовляється тятива наступним чином:
  Крок 1. Для початку необхідно виготовити "верстат для намотування", тобто просте пристосування з двома або чотирма штирями, куди тятива і буде намотуватися. L3 (довжина тятиви) = L1 + L2, причому L1 = 15-20 см.

  Але є простіший вихід - намотувати нитку на ніжки табуретки. Різними варіантами намотування можна домогтися практично будь-якої довжини, хоча вона може виявитися трохи неточною. Кінці нитки зв'язуються Ахіллесовим вузлом.
  Крок 2. На вушках тятиви, тобто в тому місці, де вона надівається на лук, необхідно зробити захисну обмотку. Це допоможе запобігти стиранню. Для цього зручний варіант з чотирма штирями. Ну а в інших випадках можна використовувати розпірку. Намотувати потрібно туго, витки укладати якомога щільніше один до одного.

  Обмотка робиться з обох кінців тятиви, приблизно по 15 см. Причому з одного боку витки починаються так, щоб приховати вузол, що вийшов після кроку 1.

Крок 3. Тепер робимо петлю-вушко, туго перемотуючи її основу.

Крок 4. Далі, приблизно посередині тятиви теж слід зробити обмотку довжиною 10-15 см. Це місце, куди будуть лягати пальці. Корисно також зробити "сідло" - для стріли, щоб та не з'їжджала.

Виготовлення стріл

  Почнемо з виготовлення древка. Древко повинно бути діаметром 8-9 мм. Методи виготовлення можуть бути різними головне щоб були як найточніше рівні. А ще краще знайти вже готові кругляки виготовлені на станках.

  Визначення довжини стріли:

Довжина стріли для конкретної людини

  Тепер потрібен наконечник. Можна зробити просто: забити цвях і обмотати це місце мідним дротом. Але це-конструкція не дуже. Краще зробити ось такий наконечник, як на малюнку:

  Його можна вирізати зі сталі товщиною 1.5 - 2 мм. Можна вирізати його з ножа. У торці стріли треба зробити проріз, і туди прикріпити на клей наконечник, потім обмотати ниткою.

  Наступним потрібно зробити хвостовик. Наприклад так як на малюнку. У проріз потрібно вставити тятиву, виїмки - щоб руки не зісковзували.

Тепер необхідно виготовити оперення. Його можна зробити з пташиного пір'я. З одного пташиного пера можна вирізати два-три оперення (в залежності від його довжини). Довжина оперення знаходиться в межах від 5,0 до 9,0 см. Кращі пір'я для стріли з крил індюкa, лебедя, орлa і гусака. Перо розрізається ножицями уздовж стовбура, і потім від нього відрізаються шматки заданого розміру. Для оперення повинна використовуватися краща частина пера, ближче до основи стовбура. Пір'я перед приклеюванням можна фарбувати в потрібні кольори. Обрізане ножицями оперення має нерівномірний за будовою стовбур, який необхідно обробити так, щоб його можна було приклеїти до стріли. Обробка стовбура оперення проводиться або на наждачному колі (при його обертанні), шліфуючи серцевину стовбура, або шліфуванням наждачним папером. Виготовлені таким чином оперення наклеюються на стрілу. Підбір і наклейку оперення на один комплект стріл необхідно виробляти з пір'я однойменного крила. Неправильно наклеєні оперення (наприклад, взяті з різних крил) можуть призвести до відмінностей в польоті стріли в порівнянні з іншими стрілами. Наклеєні на стріли оперення обпікаються розпеченим дротом для надання їм певної форми. 

Рекомендації по застосуванню та догляду:
• Тятиву натягати незадовго до стрільби, а знімати відразу ж після.

• Не рекомендується "давати постріляти" з вашої зброї іншим людям, навіть якщо вони теж займаються стрільбою з лука.

• Зшийте для лука чохол, щоб не пошкодити його при транспортуванні і зберіганні.

• Зберігати лук в приміщенні з кімнатною температурою і помірною вологістю у вертикальному положенні.

•Стріляйте з вашого лука хоча б раз на місяць, щоб він не "відвик" від стрілянини.

  Успіхів вам !!!