Що робити, коли у дитини глисти?

Пізнаючи світ, маленька дитина намагається максимально використати свої відчуття, у тому числі вона любить багато предметів пробувати на смак. При цьому вберегти її від зараження глистами майже неможливо. На дитячому майданчику, в магазині, дома вона готова потягнути в рот найрізноманітніші речі. Чому ймовірність заразитися паразитарними захворюваннями дитячого організму більш висока, ніж у дорослих? Справа у тому, що в дітей ще погано розвинуті захисні бар’єри шлунково-кишкового тракту, що і призводить до частих випадків виявлення глистів.

Те, що глисти можуть стати причиною серйозних захворювань та недуг у дітей, відомо давно. Тому найменші симптоми повинні викликати хвилювання у батьків та змусити їх задуматися про профілактику та лікування. В залежності від виду глистів, симптоми можуть бути різними. Наявність гостриць, які викликають ентеробіоз, характеризується сильним свербежем в області заднього проходу, особливо уночі, дитина неспокійно спить, жаліється на біль у животі, вночі у неї може спостерігатися нетримання сечі. А ось аскариди, власне глисти, викликають кашель, підвищення температури, дитині стає складно дихати, вона часто капризує, погано спить, в неї пропадає апетит, спостерігається нудота, часті розлади травлення.

Як дитина може заразитися глистами?

Зараження може відбутися внутріутробно, а також через домашніх тварин; через неякісні продукти харчування (м'ясо, риба, молоко, овочі та ін.) Порушення особистої і побутової гігієни теж може бути причиною зараження.

Які симптоми глистової інвазії?

Про наявність зараження можуть говорити наступні симптоми: недостаток маси тіла, анальне свербіння, бруксизм (скрип зубами під час сну), ранній карієс, нічна слинотеча (мокрі плями на подушці), нудота вранці, невмотивовані болі в припупковій області; запори або «овечий стул», порушення апетиту, що довго триває, висипання на передпліччях і стегнах (так звані «ципки»), «синяки» під очима і блідість шкірних покривів. Якщо у дитини спостерігається більше 5 симптомів з перерахованих, є всі підстави припускати глистову інвазію.

Чим небезпечно наявність глистів?

Глисти - це могутній багатоклітинний інфект (збудник інфекції). На відміну від бактерій і вірусів, паразит - це організм або група організмів, тіло людини їм потрібне як "будинок", і вони "облаштовуватимуться" в ньому.

Які аналізи потрібно зробити, щоб визначити наявність глистів?

Наявність глистової інвазії можна визначити методом аналізу випорожнювань на візуалізацію і мікроскопію, а також за допомогою аналізу крові на напруженість імунітету до паразитів.

Як боротися з глистами?

При п'яти і більш симптомах зараження рекомендується, в першу чергу, зробити дитині очисну клізму і уважно розглянути випорожнювання. Якщо виявлені калові камені, «пісок», «нитки», «волосся», кал як «в панчосі», довгі слизисті тяжі рожевого або білого кольору, білі маленькі черв'ячки - у дитини глисти.

Щоб з'ясувати, які саме, необхідний аналіз калу. Проте, велика вірогідність, що результат дослідження буде негативним – в цьому випадку фахівці рекомендують вдатися до аналізу крові на напруженість імунітету до глистів. Цей іммуноферментний аналіз виявляє 15 різновидів паразитів і робиться за один день.

У випадку, якщо аналіз підтвердив глистову інвазію, почати лікування необхідно, перш за все, з наведення ладу і чистоти в будинку – ізолювати від дитини передпокій і місця, де стоїть вуличне взуття; частіше прати і пропрасовувати з двох сторін постільну і натільну білизну. Медикаментозне лікування глистової інвазії повинен рекомендувати лікар.

Чи є необхідність в профілактичних глистогінних заходах?

Так, доцільно застосовувати профілактичні заходи - лікарі рекомендують робити це не рідше одного разу в шість місяців.

Чи можна заразитися глистами від інших дітей?

Якщо дитина здорова, то вірогідність того, що він заразиться глистами, вельми мала. У здоровому тілі немає умов для розвитку гельмінтів. Грунтом для глистових захворювань є недоїдання, екстремальний брак білків і вітамінів в їжі. У реальності, в шлунково-кишковий тракт людини майже постійно потрапляють яйця різних паразитів, але зараження і розвитку хвороби не відбувається. Існують класичні рекомендації проводити профілактику зараження дошкільників глистами 2 рази на рік, але оскільки глистогінні препарати високо токсичні, а яйця існують в природі повсюдно (тобто їх можна підчепити де завгодно), то ці рекомендації достатньо спірні. Для профілактики глистових захворювань достатньо повноцінно харчуватися, ретельно мити руки перед їжею, регулярно проводити вологе прибирання і стежити за чистотою натільної і постільної білизни.

Чи може дитина заразитися глистами від домашніх тварин?

Якщо собака або кішка гуляє по вулиці, а потім немитими лапами ходить по будинку, то вона може приносити в будинок ті яйця паразитів людини, що знаходяться у вуличній грязі. Ті глисти, на які хворіють самі собаки і кішки, людині не передаються, але кішки і собаки можуть бути джерелом інших, не глистових, паразитичних захворювань, наприклад, від кішки можна заразитися токсоплазмозом. За наявності в будинку домашніх тварин необхідно регулярно проводити в будинку вологе прибирання.

Чи можна лікувати дітей від глистів народними засобами? Часто для лікування глистів в народній медицині використовують гарбузові насіннячка, але дитині досить складно з'їсти достатню кількість насіннячок з шкірками (приблизно 100 грам неочищених насіннячок на 10 кг ваги в день, протягом декількох тижнів). Тому цей спосіб не рекомендується дітям.

Також хорошим глистогінним засобом вважається свіжовичавлений морквяний сік, який можна застосовувати і як профілактику захворювань гельмінтами (глистами). Для цього можна давати дитині 50 - 100 грам свіжовичавленого морквяного соку щодня.
Одним із найбільш ефективних засобів боротьби з глистами є гігієнічні методи: зміна всієї постільної білизни в квартирі, вологе прибирання приміщень. Нігті на руках повинні бути ретельно підстрижені «під корінь». Всі члени сім'ї повинні щодня (або навіть кілька разів в день) міняти натільну білизну, спати в щільно прилеглій нижній білизні, приймати душ після сну. Термін життя гельмінтів - 28 днів, і якщо уникати «самозараження», проблема розв'язується за місяць.